Батарея для ДБЖ Акумуляторна батарея Prologix 12V 200AH (PL12-200GEL) GEL

Повністю герметичне джерело живлення, яке не потребує технічного обслуговування в процесі зберігання та експлуатації.

Якщо розглядати гелевий акумулятор, його переваги та недоліки, то можна зробити висновок – АКБ типу GEL значно перевершує звичайні свинцево-кислотні батареї за технічними параметрами та експлуатаційними характеристиками.

Переваги акумулятора гелю:
Високий ресурс циклів заряд/розряд (1200) і, як наслідок, триваліший термін експлуатації (в середньому 7-8 років, залежно від умов експлуатації).
Акумулятор можна встановлювати у житлових приміщеннях. В’язка структура електроліту та повна герметичність корпусу виключають витікання кислоти та гарантують відсутність шкідливих випарів.
Гелеві батареї при практичному використанні показують стабільні результати під час роботи в умовах низьких (-20°С) та високих (+50°С) температур навколишнього середовища. Широкий діапазон робочих температур дозволяє використовувати GEL як акумуляторні батареї для сонячної електростанції.
Технологія виготовлення гелевих АКБ передбачає цих батарей здатність витримувати тривалий розряд, циклічний розряд, глибокий розряд і розряд високими струмами.
Акумулятори цього типу мають низькі показники саморозряду при тривалому зберіганні та надійний самозахист від перерозряду та надмірного заряду батареї.
Особливості виробництва гелевих акумуляторів
Головна особливість акумуляторів гелю - в’язка (гелеподібна) структура електроліту.

Заповнення корпусу електролітом відбувається за допомогою вакуумного насоса, що дозволяє досягти його рівномірної концентрації та високої щільності прилягання до пластин.

Сепаратори, що розділяють свинцеві електроди гелевих АКБ виготовляють з міцного мікропористого матеріалу з алюмінієвими присадками. Подібна конструкція робить сепаратор стійким до вібрацій та механічних пошкоджень, а також до хімічних впливів агресивного кислотного середовища всередині акумулятора.
Після заповнення електролітом батарея піддається тривалому сушінню, у процесі якої у структурі електроліту утворюються мікротріщини. Така технологія дозволяє в кілька разів знизити % випарів, що випаровуються.